Головна » Статті » Методична допомога

Розвиток критичного мислення на уроках економіки

 

Відомий вчений-економіст А. Маршал говорив: „Економіка – це наука, що вивчає повсякденне життя, яке залежить від економічних умов, котрі можна змінювати, робити кращими, тим самим поліпшувати умови нашого життя”. Для  того щоб зрозуміти, що ж саме потрібно змінити, щоб покращити своє життя, потрібно вміти критично оцінити реальну ситуацію сьогодення.

Розвитку  критичного мислення в учнів загальноосвітніх навчальних закладів  приділяється велика увага. Зміни,  що відбуваються у сучасній освіті доводять необхідність переорієнтації  навчально-виховного процесу на формування нового типу учня, який зможе швидше сприймати інформацію, перевіряти і переосмислювати її, самостійно встановлювати істину, приймати рішення і аргументовано захищати свою позицію. Отже, необхідним стає уміння мислити гнучко, динамічно, адаптувати своє мислення до мислення інших людей.

Головне завдання, яке я ставлю перед собою як вчитель економіки,  не просто дати учням теоретичний матеріал, а  навчити їх мислити, аналізувати економічні явища, пов’язувати  між собою та практично застосовувати. Для того, щоб учні могли це правильно зробити, потрібно розвинути в них навички  критичного мислення.

Критичне мислення – це, передусім, вміння активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різносторонньо аналізувати інформацію, мати особисту незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, уміти застосовувати набуті знання на практиці.

Одним із пріоритетних напрямків педагогічної діяльності на сучасному етапі розвитку суспільства є не передача знань, а організація самостійної пізнавальної діяльності учнів, керування процесом учіння, консультування. Вчитель – помічник, порадник, досвідчений фахівець. Формування критичного мислення – це процес розвитку основних розумових операцій.

Ось тому на кожному уроці прагну донести до учнів, що отримана інформація – це початок, а не закінчення  роботи. Адже життєвий досвід, який вони вже мають, дозволяє їм порівнювати щойно отриману  інформацію з тією, що вони чують по телебаченню, аналізували на минулих уроках. Завдяки критичному мисленню процес пізнання набуває індивідуальності та осмислюється кожним учнем самостійно з позиції власного досвіду.

Критичне мислення можна розвивати не лише на уроках основ економіки, а й у ході вивчення інших дисциплін економічного циклу. Слід розглянути основні розумові операції, які допомагають його сформувати:

- аналітичність – аналіз інформації, відбір необхідних фактів. Розвиток цієї складової досягається завдяки використанню на уроках економіки задач або інших завдань практичного спрямування.

Особливо ефективна є  вправи  „Відкриваємо власну справу” при вивченні курсу „Основи менеджменту”, яка допомагає зосередити увагу на стратегічному плануванні, а також створенні власного ескізу для пакування товару при вивченні курсу „Основи споживчих знань”;

- асоціативність – встановлення асоціацій з раніше вивченим, ознайомлення з новими фактами та явищами.  Перед вивченням теми я використовую методи „позначки” чи „вільного письма” (учні записують все, що вони знають з даної теми, а після її вивчення  повертаються до своїх записів і відмічають:

„v” – інформація підтвердилась,

„+” – цього вони не знали, це нове,

„-” – ця інформація не стосується даної теми,

 „?” – не зрозуміли зв’язку.

Головна увага при використанні даного методу приділяється колективному аналізу позначок „?”(не зрозуміли зв’язку), що розвиває в учнів вміння робити висновки, аргументувати їх, і, що найголовніше, відстоювати власну точку зору. Добре зарекомендував себе метод „гронування” як спосіб узагальнення вивченого матеріалу з теми (на дошці записується ключове слово теми, учні називають поняття чи терміни, які пов’язані асоціативно. Колективно встановлюються  зв’язки між ними, поєднані поняття та терміни утворюють асоціограму .

- логічність – розуміння внутрішньої логіки проблеми, виведення закономірностей, уміння будувати логічну послідовність дій. Для підведення учнів до розуміння „обмеженості ресурсів” добре використовувати  гру  „Геологічна ділема”. Для розуміння аксіоми „потреби безмежні, а ресурси обмежені” логічно використати стимуляційну гру „Купуємо будинок”. На уроках з основ менеджменту після вивчення теми „Управлінське рішення” можна дати учням завдання: скласти власний алгоритм прийняття управлінського рішення. Після вивчення теми з курсу основи  економіки цікаво використовувати метод „сенкен”, який дає змогу добре проаналізувати вивчену тему та виділити в ній головне. Він є швидким методом аналізу, синтезу та підсумовування отриманої інформації.

- системність – розгляд проблеми цілісно, у взаємодії усіх зв’язків і характеристик. Для розвитку цієї складової добре підходять ділові та імітаційні ігри: „Книжкова фабрика”, „Кругообіг в економічній системі”, „Мандрівка Колумба”, „Види монетарної політики”, „Формуємо портфель цінних паперів” та ін., вони підсумовують набуті знання не лише з конкретної теми, а й пов’язують їх з попередніми темами, формуючи систему знань з певної теми.  Крім різнопланових ігор, доцільно після вивчення теми ставити учням проблемні запитання, відповідь на які вимагає від учнів аналізу вивченого матеріалу („Що сталося б з економічною системою, якби люди могли задовольнити всі свої потреби?”, „Якими заходами можна знизити безробіття в довгостроковому періоді? А в короткостроковому?”, „Дефіцит бюджету. Чи завжди це погано?” та ін.) Досягнення на уроці демократичних стосунків між різними групами учнів при обговоренні певної проблеми, є важливим кроком до розвитку критичного мислення.

- самостійність – прийняття рішення та здатність нести за нього відповідальність. Найкраще це проявляється у виконанні творчих завдань, наприклад після вивчення  тем „Менеджмент у підприємницькій діяльності” та „Маркетинг у підприємницькій діяльності” учні можуть самостійно, групами чи індивідуально (за власним бажанням) скласти найпростіший бізнес-план та прорекламувати обраний товар. Одночасно  формується вміння працювати в групі, знаходити спільну мову з іншими, розвивається гнучкість мислення, толерантність та відповідальність за спільну справу.

Отже, ефективне та раціональне поєднання всіх елементів критичного мислення сприяє розвитку інтересу до предмета, пізнавальної активності, бажання знати більше і, таким чином, забезпечує високий рівень мотивації навчальних досягнень і найголовніше, що економіка набуває прикладного значення.

Особливий акцент при розвитку критичного мислення робиться на організації групової роботи. Бо саме групова робота має значні переваги. Адже на відміну від лекції, де переважає монолог вчителя, і від самостійної роботи учнів, де потрібно отиратись на сформовані в них мотиви до осмисленого навчання, на уроках з використанням групової форми проводиться безпосередня співпраця вчителя та невеликих груп, під час якої йде відпрацювання конкретних умінь та навичок у режимі діалогу. Даний вид навчання несе на собі велике функціональне навантаження: учні показують вищу ефективність засвоєння знань; обсяг виконаної роботи за однаковий проміжок часу більший; формуються мотиви навчання, розвиваються толерантність між стосунками; при процесі засвоєння знань, всі включаються в роботу, при цьому відбувається розподіл обов’язків в середині групи, формуються колективізм та відповідальність .

Добрий результат в розвитку критичного мислення дає позаурочна та позакласна робота: проведення  економічних ігор, тижнів економіки, де учні самі формують команди, готують представлення та інші домашні завдання; випуск економічної сторінки ліцеївської газети „Сузір’я”, оформленням якої займається ініціативна група учнів.

Щоб зацікавити учнів своїм предметом, щоб зорієнтувати учнів в сьогоднішньому вирі життя, навчити їх свідомо приймати рішення я  постійно перебуваю у пошуку ефективних форм і методів навчання. Для цього до уваги беру насамперед дитину, яка прийшла щоб здобути знання, щоб розвинути свої здібності, збагатити інтелект, набути досвіду поведінки в різних життєвих ситуаціях. Прагну на кожному уроці захопити учнів темою, розвинути інтерес до неї, активізувати співпрацю вчитель – учень, навчаю приєднувати щойно отримані знання до вже відомих.

Підсумовуючи все сказане можна сказати, що критичне мислення – це самостійне мислення і носить воно індивідуальний характер. Кожен самостійно формує свої власні ідеї та переконання, але може прийняти також ідеї іншої особистості, якщо її аргументи вагоміші. При критичному мисленні, отримання інформації є початковим, а не кінцевим пунктом. Тому його розвиток починається з постановки запитань та усвідомлення проблеми, яку потрібно вирішити. Крім того, критичне мислення потребує переконливої аргументації, а отже, вміння мислити аналітично, асоціативно, логічно, системно та самостійно. І, що найголовніше, воно є соціальним мисленням тому, що кожна думка перевіряється й обґрунтовується, коли неї діляться з іншими. Тому для розвитку критичного мислення застосовуються різні види, форми  та методи навчання.

 

Література

1. Алексеенко В. І. Доходи у ринковій економіці // Економіка в школах України. –

         №1 (14), 2006. – С.10 – 12

2. Булавенко С. Застосування методики критичного мислення на уроках економіки

// Географія та основи економіки в школі. - №1, 2004. – С.17 - 19

3. Булавенко С. Основи економіки  // Сільська школа України. –  № 4 – 5, 2006. –

С.54 – 56

4. Булавенко С. Формування самодостатньої та соціально адаптованої особистості //

Сільська школа України. - №4 – 5, 2006. – С.3 – 8

5. Ватаманюк З.Г., Панчишини С.М. Економіка: Навч. посібник для 10 -11 класів /

За ред.  З.Г.Ватаманюка, С.М. Панчишина. – К.: Либідь, 1999. – С.25

6. Вірясов Ю.С., Романєєв І.В. Економіка: Конспект – зошит. 10 кл.: Навч. посібник.

– Х.: Країна мрій, 2002. – С.26

7. Грабовська Т., Киричук О. Формування позитивної мотивації діяльності

 особистості // Рідна школа. – 2001. - №5. – С. 18 - 19

8. Іванова О. Навчаємо критично мислити // Відкритий урок. - №2, 2007. -

         С. 8 - 16

9. Латер Ю.С., Ящишина І.В., Гільберг Т.Г. Економіка: робочий зошит

вчителя. Частина І. – Кам’янець – Подільський: Абетка, 2000. – 96с.

10. Лелека С.В. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках економіки//

Економіка в школах України. -  №4 (17), 2006. –С.8 – 11

11. Уткіна В.Б. Розв’язання задач як шлях формування підприємницької

компетентності // Економіка в школах України. -  №2 (15), 2006. – С. 8 – 11  

12. Політило М.Ф. Використання інформаційних схем на уроках економіки //

Економіка в школах України. -  №11 (24), 2006. – С.10 – 14

13. Політило М.Ф. Використання інформаційних схем на уроках економіки //

Економіка в школах України. -  №12 (25), 2006. – С.22 – 28

Категорія: Методична допомога | Додав: Таня (14.07.2016)
Переглядів: 1201 | Рейтинг: 5.0/5
Всього коментарів: 0
avatar